Gama Iplik — одна з новаторських компаній у сфері переробки текстилю та найбільший інтегрований виробник регенерованої пряжі та поліефірного волокна в Туреччині. Компанія здійснює переробку відходів вже 25 років і сьогодні займається переробкою текстильних та пластикових відходів у нову пряжу та волокно. Їхня діяльність керується словами їхнього засновника: «Ми не успадкували середовище, в якому ми живемо, від наших батьків, ми запозичуємо його у наших дітей та онуків».
Компанія є одним із чудових прикладів того, як стійка практика може сприяти зростанню бізнесу та бути економічно прибутковою. Сьогодні компанія переробляє 100% текстильних відходів Lindström у Туреччині. Ми запросили до розмови Зафера Каплана, президента Gama Iplik.
1. Як розпочався Ваш бізнес?
Індустріалізація, зростання населення та збільшення споживання природних ресурсів викликають зростаючу проблему текстильних відходів, шкідливих для природи та живих істот. Наша сім’я займалась виготовленням пряжі, і ми зрозуміли, що можемо вирішити проблему текстильних відходів, переробляючи їх знову у пряжу. Метод прядіння, який ми використовували для виробництва пряжі, підходив для переробки волокон, отриманих з текстильних відходів.
2. Як Ви збираєте потрібну сировину для свого виробництва?
Ми доставляємо сировину із майстерень з розкрою тканин, з фабрик та від збирачів, яких на ринку називають рикшами. Ми також імпортуємо сировину.
3. Скільки відходів Ви щорічно переробляєте?
Щороку ми переробляємо 90 000–100 000 тонн ПЕТ-пляшок, які використовуються для виробництва 72 000 тонн поліефірного волокна, і 55 000—60 000 тонн викинутого або вживаного одягу, що використовується для виробництва 43 000 тонн.
6. Хто є Вашими клієнтами?
Серед наших клієнтів всесвітньо відомі модні бренди, такі як H&M, Zara, Adidas, Nike, Burberry, а також кілька компаній із виробництва домашнього текстилю, які виробляють новий текстиль із наших перероблених волокон.
7. З якими проблемами на ринку Ви стикаєтесь найчастіше?
Екологічні показники та споживання цієї галузі, а також утворювані нею відходи. Ми думаємо, що важливість вторинної переробки лише зростатиме, оскільки вона не споживає наші природні ресурси, а видаляє відходи, які в іншому випадку обтяжували б навколишнє середовище. Це наріжний камінь нашої компанії, і я вірю, що за ним майбутнє всієї текстильної галузі.
Існують деякі проблеми зі збиранням сировини та сортуванням відходів, специфічні для нашого ринку, оскільки в Туреччині немає розвиненої системи управління відходами та промислового сортування. Але ми вважаємо, що ці проблеми зменшаться та зникнуть у майбутньому. І хоча є труднощі, це не має значення, адже ми любимо те, що робимо.
8. Як, на Вашу думку, розвиватиметься ринок вторинної пряжі та волокна?
Протягом століть велася торгівля текстильними виробами, що використовуються для покриття та захисту. Такі методи, як виготовлення волокон та ниток, ткацтво та шиття, налічують тисячі років. З 5000 до н.е. люди носили текстиль, із якого утворюються текстильні відходи. Споживання текстильної продукції лише збільшуватиметься зі зростанням населення світу і підвищенням рівня життя.
Сьогодні виробництво текстилю та готового одягу становить понад 80 млн т на рік у світовому масштабі. Тому дуже важливо оцінити екологічні показники і споживання цієї галузі, а також відходи, що нею утворюються. Ми думаємо, що важливість вторинної переробки лише зростатиме, оскільки вона не споживає наші природні ресурси, а видаляє відходи, які в іншому випадку обтяжували б навколишнє середовище. Це наріжний камінь нашої компанії, і я вірю, що за ним майбутнє всієї текстильної галузі.