Ефективне управління текстильною промисловістю для зменшення впливу охорони здоров’я на навколишнє середовище
За оцінками експертів, 4,4% глобальних чистих викидів припадає на медичну сферу. Анірудда Банерджи, фахівець в Lindström, ділиться думками як покращити ситуацію.
Людство використовує обмежені ресурси Землі без врахування її можливостей. Викиди парникових газів збільшуються, наша планета продовжує нагріватись. Світова пандемія covid-19 почала потрохи змінювати ставлення людей до природи. Інформація про руйнування клімату, нестачу ресурсів, екологічний колапс займає перші шпальти новин, виявляючи слабкі місця людської життєдіяльності.
Медичну сферу можна покращити
Наслідки змін і забруднень навколишнього середовища добре відомі, проте недостатньо інформації про екологічний вплив медичної галузі.
Система охорони здоров’я у більшості країнах – значний економічний сектор і крупний роботодавець. Середні витрати на охорону здоров’я серед країн-членів Організації економічної співпраці та розвитку складають близько 9% ВВП.
Існує потреба в усвідомленні впливу на здоров’я людей екологічних наслідків розвитку медичної сфери, адже зі збільшення інвестицій в систему охорони здоров’я зростає шкідливий вплив забруднень на навколишнє середовище. Медичні працівники та керівники відповідних медичних підрозділів в системі охорони здоров’я несуть практичну та етичну відповідальність за вимірювання, моніторинг та усунення екологічних наслідків діяльності.
Вплив глобального клімату на систему охорони здоров’я:
-
Медична галузь, метою якої є збереження здоров’я, робить значний внесок у подолання кліматичної кризи.
-
Наслідки впливу системи охорони здоров’я на глобальний клімат – 4,4% викидів у повітря (еквівалент 2 гіга тон вуглекислого газу).
-
Вплив глобальної медичної сфери на клімат еквівалентний щорічним викидам парникових газів на 514 електростанціях.
-
Якщо б сектор охорони здоров’я був країною, то він був би п’ятим за величиною джерелом викидів на планеті.
Як система охорони здоров’я впливає на зміну клімату:
Викиди транспортних засобів медичних установ складають 17% від світового обсягу викидів.
– Ще 12% складають непрямі викиди з придбаних джерел енергії, таких як електрика, пара, охолодження та опалення.
– Левову частку викидів – 71% в першу чергу отримують з ланцюжка постачань у сфері охорони здоров’я через виробництво, транспортування та утилізацію товарів та послуг, таких як фармацевтичні препарати та інші хімічні речовини, продовольство та сільськогосподарські продукти, медичне обладнання, лікарняне обладнання та документи.
– Три чверті всіх викидів медичної діяльності, у тому числі з ланцюжка постачання, виробляються всередині країни. Це означає, що приблизно чверть усіх медичних викидів виробляється за межами країни, де продукт охорони здоров’я зрештою споживається.
– Споживання викопного палива є основою викидів охорони здоров’я. Енергія – насамперед спалювання викопних видів палива – становить понад половину впливу охорони здоров’я на клімат.
Зміна клімату – це проблема системи охорони здоров’я
Зміна клімату завдає шкоди здоров’ю людини сьогодні і матиме серйозніші наслідки в майбутньому. Прямі кліматичні наслідки, такі як поширення трансмісивних захворювань, підвищення температури, посуха, сильні урагани, повені, а також масова міграція кліматично переміщених осіб, – все це має наслідки для здоров’я. Вони непропорційно великою мірою стосуються найбільш уразливих та маргіналізованих груп населення і з часом будуть лише посилюватися.
Усі країни рано чи пізно зіштовхнуться із значними та прогресуючими наслідками зміни клімату для здоров’я людини. Країни з низьким і середнім рівнем доходів зіткнуться з найгіршими наслідками, оскільки вони найбільш уразливі до кліматичних змін і найменше здатні адаптуватися з огляду на слабкі системи охорони здоров’я та слабку інфраструктуру. До 2030 року зміна клімату може знову призвести до зубожіння і зменшення купівельної спроможності понад 100 мільйонів людей, що значною мірою матиме й негативні наслідки для здоров’я.
Система охорони здоров’я має взяти на себе відповідальність за свій вплив на клімат не лише шляхом лікування хворих, поранених або вмираючих від кліматичної кризи та її причин, а й практикуючи первинну профілактику та радикально скорочуючи свої викиди.
Кліматична акція охорони здоров’я, яка відповідає амбітності Паризької угоди, вимагатиме від установ, систем та міністерств охорони здоров’я працювати з виробниками та постачальниками товарів та послуг охорони здоров’я для досягнення чистого нульового викиду до 2050 року або раніше.
Світова медична галузь повинна докладати цих зусиль при одночасному досягненні глобальних цілей у галузі охорони здоров’я, таких, як забезпечення загального охоплення послугами охорони здоров’я та досягнення цілей у сфері сталого розвитку. Декілька систем охорони здоров’я в багатьох країнах вже розпочали шлях першопрохідців до декарбонізації. Lindstrom також дбає про сталий розвиток та зменшення викидів вуглецю у своїй діяльності.
References:
https://www.thelancet.com/journals/lanplh/article/PIIS2542-5196(20)30121-2/fulltext