Ми все частіше купуємо одяг, і за оцінками, до 2030 року кількість тканин, які ми виробляємо, зросте більш ніж на 60%. У той же час ми, європейці, викидаємо щороку 11 кілограмів текстилю на особу, таким чином створюючи чималу кількість відходів протягом життя. Ми купуємо заради того, щоб викинути речі, які не носимо, щоб звільнити місце для нових.
В останні роки в ЄС розробляють стратегії щодо ситуації з текстильними відходами, з метою зробити текстиль міцним, придатним для ремонту, багаторазового використання та переробки. Ця стратегія є серйозним кроком вперед, оскільки текстиль є четвертим у переліку джерел за величиною викидів парникових газів у Європі. Окрім викидів, текстильна продукція займає третє місце за величиною впливу на ґрунт і воду та п’яте за обсягом споживання сировини в Європі.
Публічна дискусія про екологічний розвиток спрямована на зміни, як очікують як операторів ринку, так і інших зацікавлених сторін у текстильній промисловості. Вся текстильна промисловість має змінитися, перевиробництво та знищення непроданих запасів має бути зупинено, а поточну сировину потрібно замінити матеріалами, сумісними з циркулярною економікою.
Зміни закупівельних стратегій підприємств і державного сектору
Також мають змінитися закупівельні стратегії підприємств і державного сектору. Текстиль потрібен у багатьох галузях, від охорони здоров’я та фармацевтики до туризму, від будівництва та дизайну інтер’єру до автомобільної промисловості та виробництва.
Текстиль, який використовується у зазначених вище секторах, включаючи технічний текстиль і той, який використовується в нашому повсякденному житті, покращуючи наше здоров’я та безпеку на роботі та комфорт приватного життя, разом утворюють загальну групу текстилю, яку ми могли б скоротити вдвічі.
Переробки споживчого та бізнес-текстилю недостатньо, щоб вирішити питання з вуглецевими викидами текстильної промисловості. Потрібно змінити всю операційну модель. По-перше, кількість виробленого текстилю має бути значно меншою. По-друге, закупівлі повинні базуватися на реальних потребах, і ми повинні переходити від закупівель до економіки спільного використання. По-третє, текстиль повинен бути міцнішим, ніж сьогодні. Життєвий цикл текстильних виробів можна подовжити за допомогою обслуговування, ремонту та повторного використання. З іншого боку, брендування текстильних виробів у бізнесі часто скорочує термін їхнього використання, ніж дозволяє сама тканина. По-четверте, текстиль із вичерпаним терміном експлуатації слід переробляти та повторно використовувати як сировину для перероблених продуктів.
Найбільш швидке і просте рішення для зменшення впливу текстилю для бізнесу на навколишнє середовище – збільшити використання послуг оренди текстилю та замінити одноразові вироби текстильними виробами багаторазового використання. Ми можемо забезпечити ресурсоефективну циркулярну економіку, скеровуючи окремі обсяги текстилю в нові екосистеми текстильної промисловості.
Оператори текстильної промисловості вже активно цим займаються. Нам сьогодні потрібні реальні зміни, щоб перейти від розмов про екологічний розвиток до просування еко-ідей через дії.
Ознайомтесь зі звітом про екологічний розвиток Lindström.