Компанія Lindström поставила собі за ціль зменшити викиди парникових газів на усіх етапах сервісу до 0% до 2050 року. 25 відсотків цього скорочення має відбуватися за рахунок текстилю. Більшість споживачів не усвідомлюють, наскільки амбітними є ці цілі в контексті складних текстильних процесів. У цій статті пропонуємо інтерв’ю з Elina Harjanne, старшим менеджером з колекцій робочого одягу, і Soile Pakarinen, дизайнером одягу для HoReCa, щоб дізнатися, що насправді означає досягнення цих цілей.
Шлях до екологічності
Незважаючи на те, що деякі компанії дотримуються прогресивної програми сталого розвитку, текстильна промисловість в цілому дуже повільно змінює підхід дл екології. «Коли я починав працювати в індустрії, йшлося про так звану «швидку моду». Загальноприйнята норма полягала в тому, щоб якомога швидше створювати нові колекції, майже не звертаючи уваги на текстильні відходи, які лише збільшувались», — пояснює Soile Pakarinen.
У всьому світі текстильна промисловість, за оцінками, відповідальна за близько 10 відсотків щорічних глобальних викидів вуглецю, і очікується, що ця цифра значно зросте в найближчі роки. Тому екологічність колекцій спецодягу Lindström матиме вплив і на стійкість розвитку самої компанії, і на екологічність галузі загалом.
Прагнення до прозорості в усьому ланцюжку створення вартості
Однією з найбільших труднощів є отримання даних для оцінки реальних показників скорочення викидів. «Від бавовняного поля до доставки – отримати повні набори даних з усього ланцюжка створення вартості – справжня проблема. Уся галузь лише відносно недавно усвідомила цю проблему», — підкреслює Elina Harjanne.
Незважаючи на брак даних, важливо зазначити, що Elina Harjanne і команда співпрацювали з такими партнерами, як Керрінгтон, щоб рухатися в правильному напрямку . «У ланцюжку виробництва текстилю багато гравців, тому ми тісно співпрацюємо з виробниками тканин. Відкрита комунікація є ключем до прозорих ланцюжків поставок у майбутньому», – підкреслює Elina Harjanne.
Запорука успіху полягає в послідовності
Ключове слово тут — довговічність, якщо ми подивимося на те, як стійкість вплинула на процес проектування. Традиційне повідомлення клієнтам від Harjanne та команди: «Не жертвуйте довговічністю!» «Навіть якщо викиди вищі для продукту, що використовує більше первинних волокон, його довший життєвий цикл може означати, що він набагато більш екологічний». Окрім викидів, ми також розглядаємо ширший екологічний вплив, наприклад, інтенсивне використання землі та води у виробництві бавовни.
У процесі розробки колекції робочого одягу HoReCa екологічність розглядалася різними способами. По-перше, команда має великий досвід спільного створення емоційної міцності з такими клієнтами, як S-Group . Це довгострокове мислення передбачає залучення до більшої співпраці з клієнтом та його персоналом, щоб допомогти їм змінити мислення та ставлення до одягу.
«Хороший і непередбачуваний приклад прихильності людей до одягу: коли співробітники однієї компанії змагалися за найбільш використовуваний і м’який одяг, коли ми повертали його з пральні. Це нас дуже здивувало», – сміється Soile Pakarinen.
Створено для довговічності
Як і інші колекції, робочий одяг для HoReCa має бути достатньо міцним, щоб витримувати тривале використання та важку фізичну роботу. «Для таких галузей, як харчова промисловість і охорона здоров’я, важливо, щоб наші послуги пральні відповідали стандарту ЄС EN-14065, щоб забезпечити необхідний рівень гігієни протягом усього процесу обслуговування. Це означає, що одяг має бути міцнішим та екологічнішим», — пояснює Harjanne, перш ніж підкреслити, що «довговічність — це не те, з чим ми можемо йти на компроміс».
Вимогливий процес обслуговування означає, що волокна мають довший термін зберігання, ніж альтернативи. Наші послуги з технічного обслуговування включають ремонт одягу, який впливає на стиль, оскільки одяг має регульовані елементи або підсилений латками в місцях, які зазнають великого навантаження.
Одним із прикладів такого підходу є фартух для кухарів. Pakarinen і команда дизайнерів знайшли способи оптимізувати використання тканини, мінімізувавши кількість відходів розкрою під час виробництва. «Ми підрахували, що змогли використати в середньому 92% і навіть 97% для деяких шматків тканини», — захоплюється Soile Pakarinen. Одяг HoReCa стандартизований, тому процес ремонту включений на етапі проектування. Ми шукаємо всі способи довше використовувати наш одяг.
Загалом у текстильній промисловості приблизно від 15 до 20% купленої тканини втрачається в процесі розкрою одягу та викидається на сміттєзвалище, спалюється, повторно використовується або переробляється. У процесі проектування та розробки одягу необхідно знайти можливості для зменшення відходів тканини. Це також має значний вплив на отримання прибутку в довгостроковій перспективі.
Інструменти для більш стійкого майбутнього
Колекція робочого одягу HoReCa є першою повною колекцією, яка використовує перероблену сировину. Зокрема, це приклад переробки «замкнутого циклу». «Окрім переробки всіх видів вторинної сировини, наприклад, пластикових пляшок, ми також змогли використати перероблені волокна з нашого старого одягу як сировину для нового одягу», — зазначає Elina Harjanne.
На даний момент сировина замкнутого циклу становить лише 10 відсотків готової тканини, що використовується. Проте різноманітні технології переробки постійно розвиваються, і Harjanne сподівається, що в майбутньому можна буде залучити більше сировини замкнутого циклу.
Крім того, Pakarinen у захваті від потенціалу, який 3D-технологія може привнести в процес проектування, особливо щодо зменшення відходів тканини на етапі тестування та на розкрійній поверхні. Звичайно, використання цієї технології ще попереду, але це ще один приклад того, як ми можемо рухатись до більш сталого майбутнього.
Уявіть собі майбутнє, де текстиль виготовлятиметься з переробленої і біологічної сировини, де викиди будуть максимально мінімоізовані. Lindström як один з лідерів текстильної промисловості дотримується кліматичних цілей, схвалених ініціативою Science Based Targets
